Типи кладок стін з керамічних поризованих блоків
Поризовані керамічні блоки як матеріал із покращеними теплотехнічними властивостями насамперед застосовують для зведення зовнішніх стін опалюваних будівель (житлових і громадських), у тому числі в поєднанні з лицьовою цеглою.
Поризовані керамічні блоки рекомендується використовувати для:
- несучих і самонесучих зовнішніх та внутрішніх стін житлових будинків;
- несучих і самонесучих стін громадських будівель висотою до 24 м за висоти поверху не більше 4 м;
- самонесучих і внутрішніх стін промислових будівель;
- заповнення каркасів
Використання блоків допускається для зовнішніх стін приміщень із вологим режимом за умови нанесення пароізоляційного покриття на внутрішню та зовнішню поверхні. Для приміщень із мокрим режимом, а також для стін підвалів і цоколів застосування не допускається.
Несучу здатність стіни має розраховувати кваліфікований конструктор відповідно до конкретного проєкту. За потреби допускається додаткове армування кладочною сіткою, улаштування монолітних поясів, стовпчиків та інших армувальних елементів.
Стіни з поризованих керамічних блоків можуть бути одношаровими, двошаровими (зі штукатуркою поверх утеплювача) і тришаровими (з лицьовим шаром із цегли поверх штукатурки).
Перев’язування стін товщиною в один блок виконують перев’язкою в половину блока в кожному ряду (ланцюгове перев’язування).
Перегородки до стін кріплять Т-подібними анкерами або металевими скобами, які закладають у шов на рівні горизонтальних швів перегородок і стін.
Вертикальні шви в стіні з блоків з’єднуються без розчину, а роль теплового замка виконує система паз - гребінь. Розчин у вертикальних швах потрібний у місцях повороту стіни, примикання до дверних та віконних прорізів, а також у радіусних стінах.
Під час кладки на розчині товщина горизонтального шва становить 8 мм.
Щоб покращити архітектурну виразність фасаду та підвищити довговічність конструкції, зовнішні стіни з поризованих блоків бажано облицьовувати. Найефективнішою є одночасна кладка з лицьовою керамічною цеглою СБК. Кріплення зовнішнього шару виконують анкерами з нержавіючої сталі діаметром 3 мм, які закладають у кожен горизонтальний шов із кроком 750 мм у шаховому порядку.
Розчини для кладки
Для зведення стін з керамічних поризованих блоків залежно від потрібної міцності застосовують розчини марок 50, 75, 100 і 125. Більш міцні розчини використовувати не рекомендується через великі порожнини у блоці та тонкі стінки, які створюють підвищене навантаження на шов.
Розчин має бути пластичним, з доброю водоутримувальною здатністю, щоб забезпечити рівний шов. Не рекомендується виконувати кладку на малорухомих непластичних розчинах.
Щоб зменшити заповнення порожнин і підвищити термічний опір стіни, кладку бажано виконувати на розчинах з осадкою конуса 70-90 мм. Для розрахунків допускається вважати глибину заповнення порожнин 5 мм. Також можна використовувати склосітку з коміркою 5×5 мм у горизонтальних швах.
Температура повітря під час кладки має бути не нижчою за +5 °C.
Кладку можна виконувати на звичайному цементно-піщаному розчині, але його теплотехнічні властивості значно гірші. Тому краще застосовувати легкі теплоізоляційні кладочні розчини з теплопровідністю не вище 0,2 Вт/мК. Для внутрішніх стін допускається традиційний цементно-вапняний розчин.
Фундамент
Поризовані керамічні блоки рекомендується застосовувати вище планувальної відмітки землі в приміщеннях із нормальним рівнем вологості.
Оскільки поверхня фундаменту ніколи не буває ідеально рівною, перший ряд слід укладати на вирівнювальний шар, поверх якого розкочується рулонна гідроізоляція з випуском 2-3 см усередину. Під внутрішніми стінами випуск залишають з обох боків. Гідроізоляція захищає стіну від капілярного підсмоктування вологи.
Далі наносять товстіший шар кладочного розчину, який вирівнюють до єдиного рівня. Перед встановленням першого ряду на шар вирівнювання бажано нанести тонкий шар чистого цементу. Це не дає щілинному блоку зануритися в м’який розчин.
Після підготовчих робіт встановлюють кутові блоки, використовуючи рівень і гумовий молоток-киянку.
Перший ряд викладають після перевірки відстані між кутами. Не допускається горизонтальне насування блоків. Кожен блок по системі паз - гребінь вставляють зверху, а потім притискають до розчину.
Від точності горизонту першого ряду залежить геометрія всієї стіни.
УВАГА! Після кладки всього периметра стіни роботи припиняють на 12 годин.
Перев’язка рядів кладки
Перев’язку зовнішніх стін із внутрішніми та перегородками виконують сталевими перфорованими анкерами, які закладають у постільний шов кожного другого ряду. Щоб навантаження від перекриття не передавалося на перегородки, не несучі стіни мають бути на 1-2 см нижчі за несучі. Утворену щілину можна заповнити монтажною піною.
Після завершення робіт кладку пустотілих блоків щодня слід накривати брезентом або плівкою, щоб запобігти потраплянню вологи всередину пустот.
Дотримання правил перев’язки дозволяє отримати стіну, що працює як єдиний конструктивний елемент. Зсув одного ряду відносно іншого має становити не менше 0,4 х h, де h - висота блока. За висоти блока 215 мм мінімальний крок перев’язки становить 86 мм.
Простінки зазвичай викладають після зведення несучих зовнішніх і внутрішніх стін, але заздалегідь у них потрібно вмонтувати сталеві анкери з нержавіючої сталі. Вони працюють як з’єднувачі між несучою стіною та простінком.
У готовій стіні можна без проблем свердлити отвори, наприклад під розетки або для прокладання труб. Свердлити можна коронковим свердлом або буром.
УВАГА! Під час виконання отворів не допускається використання ударного електроінструменту.
Кладка 1 м² однорядної стіни з поризованих керамічних блоків займає близько однієї години. Вона виконується швидше за інші технології завдяки великому формату блоків і з’єднанню за системою паз - гребінь, що дозволяє уникати вертикальних швів із розчину.
Перекриття
Безпосередній монтаж плит перекриття на стіну з поризованих керамічних блоків не рекомендується через тонкостінну, високо пустотну внутрішню структуру блока. У кожному окремому випадку, залежно від прольоту та ваги перекриття, потрібно виконувати конструктивний розрахунок на зсув.
Для перерозподілу навантаження від збірного перекриття слід улаштовувати монолітний пояс по верхньому шару стіни. Його армування та марку бетону визначає конструктор.
Розрахунок армованого пояса потрібно виконувати заздалегідь, щоб точно підібрати висоту стіни з поризованого блока. Висоту пояса слід вписати у висоту блока 215 мм, щоб не доводилося добирати рівень звичайною цеглою.
Глибина опирання міжповерхових плит перекриття та плит покриття на стіни має бути не меншою за 120 мм. На ділянці, вільній від армованого пояса, по ширині стіни встановлюють відпилену чверть або іншу частину блока, достатню для сприйняття навантаження від стіни, перекриття та покрівлі.
Як перекриття, залежно від конструктивного та архітектурного рішення будівлі, можуть застосовуватися монолітні залізобетонні плити, збірні залізобетонні перекриття, часторебристі перекриття типу Теріва, а також дерев’яні балки.
Вікна та двері
Як перемички над віконними та дверними прорізами у стінах із поризованих блоків можна використовувати більшість існуючих типів перемичок залежно від навантаження. Залізобетонні перемички підбирають з урахуванням стандартної висоти одного ряду блока 215 мм і тонкостінної структури матеріалу.
Для прорізів бажано заздалегідь передбачити армування та надійне закріплення елементів, а всі роботи виконувати без ударного інструменту. Це зберігає цілісність блока та теплозахисні властивості стіни.